Під такою назвою пройшла лінійка "Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс" до 29-річниці вибуху на ЧАЕС, яку підготувала і провила з учнями 7-9 класів педагог-організатор Василенко О.А. 

Немає, мабуть, в Україні такого місця, яке б не було повязане з Чорнобилем. Комусь довелося стати в ряди тих, хто ліквідував наслідки аварії, комусь рятувати життя і здоровя потерпілих, інші допомагали і матеріально, і морально.

Багато уроків дав нам Чорнобиль: це і урок людської недбалості та безвіджповідальності, урок милосердя, професійної чесності.

Гудуть екологічні дзвони. Тривогою і болем наповнені їх звуки. Болем - за нашу землю, яку орошають смертельні кислотні дощі, за отруєні хімічними відходами ріки, за Арал, що гине, за небо з озоновими дірами, за вирубані ліси... Тривогою за майбутнє наших дітей і онуків.

Гудуть, стогнуть, б'ють тривожним набатом дзвони, вони кричать нам. І найгіркішими нотами звучать у їх гулі голоси Чорнобиля, катастрофи, яка вразила весь світ, змусила здригнутися все людство, пам'ять про яку незагойною раною залишиться в душі нашого народу. Вони нагадують: памятайте! Хай неповториться!

Радіаційна днина б'є на сполох,

Радіаційні стогнуть небеса.

Двадцятий вік - як доля, а не спомин.

Як хліб душі, як мамина сльоза.

Людство прагне Всесвіт осягнути

І себе у ньому зрозуміть.

А тривожне "бути чи небути"

Страшно над планетою висить.

На землі, у домі вселюдському,

Суперечностей і негараздів - тьма.

Будьмо, люди, обережні в ньому,

Іншого житла у нас нема.